Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 906/214/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Ходаківської І.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОСОБА_4на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016у справі№ 906/214/16 Господарського суду Житомирської областіза позовомОСОБА_4доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській областіпровизнання дій (виконання умов договору, розірвання, ухилення від внесення змін) договору купівлі-продажу № 2367 від 23.07.2004 та зобов'язати внести зміни,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 у справі № 906/214/16 (суддя Машевська О.П.) відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/214/16 (колегія суддів: Огороднік К.М. - головуючий, судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 у справі № 906/214/16 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/214/16, а справу направити для відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у прийнятті позовної заяви ОСОБА_4, оскільки спірні відносини не пов'язані з приватизацією державного житлового фонду, а стосуються саме незавершеного будівництвом об'єкта державної власності, який перейде до житлового фонду після завершення будівництва та введення в експлуатацію. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції мав всі необхідні матеріали для прийняття рішення і необгрунтовано залишив без розгляду апеляційну скаргу, оскільки копія позовної заяви додавалась до апеляційної скарги, а оригінал позовної заяви з додатками, зокрема копією довіреності на представника, міститься в матеріалах справи № 906/214/16. Крім того, витребовувані апеляційним господарським судом документи не могли бути доказом підтвердження чи спростування факту, що спірні відносини пов'язані з приватизацією державного житлового фонду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до протоколів зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_5 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної ради України від 22.09.2016 та у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В. справу № 906/214/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Ходаківська І.П.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники позивача та відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в призначеному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2016 фізична особа ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про визнання неправомірними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо вимог про виконання умов, розірвання та ухилення від внесення змін до договору купівлі-продажу № 2367 від 23.07.2004; зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області розглянути пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу № 2367 від 23.07.2004 з врахуванням зміни істотних умов, відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 у справі № 906/214/16 відмовлено у прийнятті позовної заяви фізичної особи ОСОБА_4

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, фізична особа ОСОБА_4 звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 906/214/16 прийнято апеляційну скаргу до провадження і призначено її розгляд на 07.06.2016, а також зобов'язано апелянта подати належним чином засвідчену копію довіреності представника, оригінал позовної заяви з належними додатками.

В судове засідання 07.06.2016 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 906/214/16 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи на 21.06.2016. Крім того, повторно зобов'язано апелянта подати належним чином засвідчену копію довіреності представника, оригінал позовної заяви з належними додатками.

В судове засідання 21.06.2016 представник позивача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, в засіданні встановлено, що останнім не виконано вимоги ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 та від 07.06.2016, належним чином засвідчену копію довіреності представника та оригінал позовної заяви з належними додатками до суду не подано.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_4, апеляційний господарський суд виходив з того, що з урахуванням оскарження до суду апеляційної інстанції саме ухвали місцевого суду, якою відмовлено в прийнятті позовної заяви фізичної особи ОСОБА_4, для з'ясування правомірності дій суду першої інстанції або ж для спростування висновків, якими керувався вказаний суд відмовляючи в прийнятті позовної заяви, необхідно дослідити саме оригінал з додатками повернутої судом позовної заяви. При цьому, скаржником не виконано вимог ухвал суду апеляційної інстанції від 23.05.2016 та від 07.06.2016 щодо надання оригіналу позовної заяви з належними додатками та належним чином засвідченої копії довіреності представника, що утруднює здійснення апеляційним господарським судом апеляційного провадження, суть якого полягає у виправленні допущених судом першої інстанції помилок.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для залишення без розгляду апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_4, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, застосування вказаної норми можливо за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому, припис зазначеного пункту частини першої статті 81 ГПК може застосовуватися на загальних підставах і в здійсненні перегляду справ в апеляційній інстанції (щодо розгляду відповідно апеляційних скарг).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для подання фізичною особою ОСОБА_4 апеляційної скарги стала відмова Господарського суду Житомирської області в прийнятті позовної заяви останньої у зв'язку з тим, що спірні відносини, які склалися з відповідачем пов'язані з приватизацією державного житлового фонду, а саме незавершеного будівництвом об'єкта державної власності - житлового будинку, тобто даний спір не підвідомчий господарським судам.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що для з'ясування правомірності дій суду першої інстанції або ж для спростування висновків, якими керувався вказаний суд відмовляючи в прийнятті позовної заяви, необхідним є дослідження додатків до оригіналу позовної заяви, оскільки саме з них можна встановити дійсний характер правовідносин, які склалися між позивачем і відповідачем, а відтак законність відмови місцевого суду у прийнятті позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд апеляційної інстанції неодноразово витребовував у позивача оригінал позовної заяви з додатками та належним чином засвідчену копію довіреності представника, зокрема ухвали від 23.05.2016 та від 07.06.2016.

Однак, за належного повідомлення про час і місце судового розгляду, позивач, в порушення вищевказаних приписів процесуального законодавства, вимоги апеляційного господарського суду не виконав, оригінал позовної заяви з належними додатками і належним чином засвідчену копію довіреності представника не подав та не повідомив суд про причини такого неподання.

Таким чином, висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для залишення апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_4 без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, з урахуванням того, що неподання позивачем витребуваних судом документів (додатків до оригіналу позовної заяви) утруднює здійснення апеляційного провадження, суть якого полягає у виправленні допущених судом першої інстанції помилок, є законними і обгрунтованими.

При цьому, доводи, викладені в касаційній скарзі, свідчать про те, що скаржником не вчинялось жодних активних дій, спрямованих на виконання вимог ухвал апеляційного господарського суду від 23.05.2016 та 07.06.2016, натомість, суд апеляційної інстанції вчинив усі залежні від нього дії (прийняв апеляційну скаргу до провадження та неодноразово зобов'язував позивача надати суду документи, без наявності яких розгляд поданої ним апеляційної скарги є неможливим), спрямовані на забезпечення права сторони на апеляційне оскарження судового рішення (ухвали).

Посилання скаржника на те, що оригінал позовної заяви з додатками міститься в матеріалах справи № 906/214/16 є необгрунтованими, оскільки відповідно до ухвали Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 про відмову у прийнятті позовної заяви, матеріалами позовної заяви на 18 аркушах та копія зазначеної ухвали надсилались на адресу позивача, що підтверджується відміткою на зворотному боці оригіналу вказаної ухвали (а.с. - 8). При цьому, повернення поштового відправлення матеріали справи не містять.

Що стосується вимог скаржника про скасування ухвали Господарського суду Житомирської області від 14.03.2016 у справі №906/214/16, то вони не підлягають розгляду в суді касаційної інстанції, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційному перегляду підлягають ухвали місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/214/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/214/16 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/214/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

І.П. Ходаківська